?

Log in

1001 ночь на 1+1, Ляпы

Буга-га, я в шоке. Смотрю сейчас первую серию на плюсах. 
И это ж надо таааак лохануться.. Недалеко мы убежали от казахов.. Переводчика первой серии я знаю, он по образованию тюрколог и переводил Орхана Памука. Очень странно, что он допустил такой перл.

1 сезон, 1 серия
Ситуация: семейный ужин в семье Бурхан бея. Он обсуждает с сыном Али Кемалем деловые вопросы.

И тут выясняется, что Али Кемаль встречался с Ван Ли. Я чуть со стула не свалилась - с китайцами торгуют, вона как..
Вообще-то, Али Кемаль встречался с торговцами из провинции Ван (Van'lılar), которая находится на Востоке Турции на границе с Ираном.

1001 ночь. Ляпы-2

Сезон 1, Серия 11

Ситуация:
Айше порезала Гани фрукты, но он попросил ещё кое-что. Айше вернулась на кухню, и Нимет начинает допрос



По правде говоря, уже по картинке без всякого турецкого текста видно, что просил он никакие не зёрна преницы, а миндаль

1001 ночь. Ляпы-1

  Комментарий в прошлом сообщении по поводу русского перевода натолкнул меня на мысль таки посмотреть его в русском переводе. 1001 ночь показывали с русскими субтитрами в Казахстане. Серии там сокращены на полчаса, поэтому перевод неполный. Но есть у него и другие недостатки. Иногда можно найти славные перлы . Я пока смотрю только те серии, которые сама переводила. Потом отсмотрю остальные. Отпишусь о ляпах (да простит меня автор этих субтитров).

1 сезон, серия 6

Ситуация:
Бенну приглашает Керема подняться к ней, выпить кофе. 
Реплика Керема в ответ:



На самом деле то, что так загадочно взято в кавычки и имитирует какое-то название кофе, всего лишь заимствованние от немецкого haselnuss - лесные решки, то есть девушка предлагает выпить обычный кофе с лесными орешками (с фундуком).

1001 ночь на 1+1

 Наконец 1+1 запустит турецкий сериал "1001 ночь".
www.1plus1.ua/watch/series/tusyacha_i_odna_nich/

Странно только, как они собираются его показывать по 4 серии в неделю, если на данный момент, то есть,  за неделю до премьеры, переведено 17 серий? 

Да и в Турции сериалы не показывают, как у нас, в запой каждый день. Так, что через неделю тебя уже от сериала тошнит и главных героев видеть не хочется. Там показывают серии раз в неделю, на протяжение недели мучают интригующими анонсами и держат всех в напряжении годами. Например, сериал "1001 ночь" шёл там 3 года. При этом имея 90 серий. У нас же, с такими темпами, сериал уложится максимум в полгода, заканчивая показ с рейтингами практически на нуле. Хотя сериал отличнейший. Просто переизбыток чего угодно влияет на восприятие плохо. 

В общем, други, сморите, филологи - пишите оскорбительные письма, потому что моя рука приложилась (и до сих пор прикладывается) к этому переводу.

Generation P

Сходила я на этот фильм. Среди всего этого говна привлекла моё вниманание лишь песенка-саундтрек на турецком. Это Erkin Koray - İstemem.  Песня из далёких 60-70х.
Эркин Корай - Человек-рок-н-ролл. Изобрёл электросаз, один из основателей Анатолийского рока и всё такое. Нашла о нём ЗДЕСЬ - много и с картинками. 


 
И главный вопрос: ЧТО побудило авторов фильма взять эту песню в качестве саундрека??
 
Почему-то мне всегда кажется, что наши политики никогда не учили историю. И политологию. Но для начала всё же историю. Как раз из-за огромной важности данной науки отделения политологии находятся на исторических факультетах. В своё время я написала большую работу о том, как украинские политики наступают на одни и те же грабли из года в год, из столетия в столетие, из эпохи в эпоху. Эта работа даже выиграла мне денюжку в конкурсе молодых политологов. Столько денег на то время я вообще в руках никогда не держала. Но вернёмся к истории и граблям. Работа моя описывала страдания лбов украинской политической элиты, исключительно беря примеры из собственно украинской же истории. Но недавно я перерезала пуповину, связывающую меня с потоком украинских новостей, и на радостях от того, что я с турецким неплохо подружилась, стала подряд смотреть всякое телеговномыло. Продолжение историиCollapse )
Короче, я слегка прихуела давеча

Отправила себе резюме - работу надо менять, а то уже как-то невдобно. Отправила, ну и отправила. Есть три варианта развития событий:

1. Здравстуйте-извините-вы-нам-не-подходите-идите-нахуй-спасибо-что-обратились-к-нам
2. Ура!-вы-нам-подходите-когда-вы-готовы-приступить-зарплату-обсудим-как-нить-потом-не-удивляйтесь-если-она-будет-меньше-чем-вы-ожидали
3. Тишина-тишина-тишина

Но не тут-то было. Мне присылают замечательнейший ответ. Всё прекрасно, только устройство на это работу стоит 400 баксов
Я, конечно, дико извиняюсь, но щас уже так модно - платить, чтобы тебя взяли на работу, да? Я отстала от последних тенденций? 0_о Пипец

Матюки на роботі

 Дзвонять мені з інтернет-газети Хрхрхр і питають - чи матюкаєтеся ви на роботі. Ну да, блять, матюкаюсь. Як тут не поматюкатися?!
Розкажіть якусь смішну історію, пов"язану із матюками. Ну, в мене ступор, кажу - не пам"ятаю, але така точно була. 
І тільки-но поклала слухавку, одразу згадалося)
На включенні зі штабу Тимошенко перед виходом в ефір оператор додавав останні штрихи до мого образу: поправив комірець, прилизав зачіску і каже "Ну всьо, пиздець, красота неземна". І кагбе нічого смішного тут немає, от тільки включалися ми через камеру Першого Національного. І тепер колеги звідтам ржуть весь час і цитують оце "Пиздець-красота-неземна". Весь контакт і телефон мені засрали, суки

А про Стамбул, ага, я колись зберуся написати, точно. Просто aklım çok karışık

Поховайте мене...















ЗАПОВІТ


Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори --
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися ... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом


Vasiyet

Beni kuzum Datça’ya gömün
Geçin Ankara’yı İstanbul’u!
Oralar ağzına kadar dolu
Alabildiğine de pahalı,
Örneğin Zincirlikuyu’da
Bir mezar 750 milyona
Burası nispeten ucuzluk
Ortada kalma tehlikesi de yok
Hayır dua da istemez,
Dediğim gibi beni Datça’ya
gömün
Şu deniz gören mezarlığın orda,
Gömü sanıp deşerlerse karışmam ama!













SON DILEK


Ben öldükten sonra, en yüksek yerde,
Yeşil bir tepede isterim mezar,
Ukraynam görünsün hemen ilerde
Selâmlar getirsin ondan rüzgârlar.

Öldükten sonra da görmek emelim:
Boyumca ekinler başakta mıdır?
Köpüklü Dinyeperi dinlemeliyim
Ne destanlar okur, neler anlatır?

Dinyeper dökerken Karadenize
Düşman kanını bir gün Ukraynadan,
Ben kemiklerimle gelirim dize,
Seslenirim sizlere mezarımdan:

"Toprak köleleri, isyana kalkın;
Küflü zincinleri koparın artık,
Yeter emdikleri kanını halkın;
Mukaddes hakkınız sizin azatlık!"

Eğer beni bir gün hatırlarsanız
Sen günlerinde aydın geleceğin,
Aranızda adımı anarsanız:
"Mezarında rahat yatıyor..." deyin


Заповіт

Моя миленька, поховайте мене у Датчі
Оминайте Анкару та Стамбул!
Там і так все переповнено
І задорого, щоб купувати
От наприклад, у Зінджірлікую
Могила на 750 мільйонів
Ця місцина доволі дешева
Та лишатися там – жодної небезпеки
Ні, і молитися теж не потрібно
Як і кажу, поховайте мене у Датчі
Там могила, з якої видно море
Та навіть якщо вирішать, ніби там скарб, і викопають –

Нехай, я не заважатиму!



Другий заповіт належить сучасному турецькому письменникові Джану Юджелю. Помер він 99-го року і таки похований у Датчі. Один із найвизначніших місцевих поетів періоду Республіки. Ось як впливає криза на форму заповітів - могила за 750 мільйонів це вам не реве ревучий)

Перший же, ясєн пень, Шевченків. Переклав його турецькою Ердінч Фахрі, усього на десяток років старший за Юджеля. Переклав, м"яко кажучи, гівняно. Половину придумав, половину перебрехав. Знаю, що перекладати переклад - невдячна справа, але в цьому випадку - показова :)



Останнє бажання

Після того, як помру, на високій місцині,
На зеленому пагорбі могилу хочу.
Нехай мою Україна одразу звідти буде видно
І вітри нехай несуть від неї вітання

Після смерті також бачити бажаю
Чи безкраї мої пшеничні поля,
Я повинен чути пінний Дніпро –
Які перекази він читає, що розповідає?

Коли Дніпро потече у Чорне море
Одного дня ворожою кров’ю з України,
Я впаду на коліна
І прокричу до вас із могили:

«Кріпаки, повстаньте,
Іржаві кайдани порвіте,
Годі тих, хто п’є народну кров,
Воля – ваше священне право!»

Якщо ви одного дня мене згадаєте,
У щасливі дні світлого майбуття.
Якщо пом"янете мене поміж себе,
Скажіть: «Він спочиває з миром»


Тож, Ердінч бей вважає, нібито Шевченко імєнно ето імєл в віду. Хоча, можливо, турецькою воно набуває свого особливого шарму - тоді ладно. Мені ще важко оцінити притаманну цій мові мелодику.

Пишуть, що досьогодні існувало 3 переклади Заповіту турецькою. Один - ось цей, виданий друком у 1965-му році. Другий пиписують Агатангелу Кримському (не здивована. І насправді саме на цей глянути було б найцікавіше). Третій - Неджаті Шашмаза Джумали, але його знайти мені теж не вдалося.
Нині ж перекладач та викладач КНУ Шевченка Дора Арнаут взялася перекласти Шевченка наново. І вже випустила перші переклади друком. Це книга KOBZAR (Seçmeler) надрукована її власним коштом, половина тиражу поїхала закордон. Книгу саме Заповіт і відкриває. Повністю перекласти класика вона планує за 2 роки.
Щасливим випадком, я свого часу із неї познайомилась. Вона - Президент Спілки Гагаузів України і, як мені пам"ятається, українською не говорить. Але все ж маю надію, що принаймні Заповіт у неї вийшов краще за ось це. А ще в мене досі лежить її гостинне запрошення походити до неї на уроки. А я все досі не погодилася, дурочка)

Перекладачі

Оскільки я вдома, згадуються історії, які примушують мене не хотіти повертатися на роботу ще більше.

От в останній день перед тим, як я забила і вирішила туди поки що не потикатися:

До мене приходить секретарка голови правління і каже
- Подейкують, ніби ти англійську добре знаєш?
- Ну, знаю, - кажу, - а що?
- А ти можеш одну штуку перекласти?
- Можу, якщо там не про адронний коллайдер. А так надсиоайте на пошту, я гляну.

І от за хвилину я відкриваю документ - платіжне зобов"язання. На бланку - все, як годиться для якоїсь іноземної компанії. Сенс написаного: ми з вами уклали договір і винні вам хрррр ххррр бабла, обов"язково віддамо, зуб даємо

Звісно, спочатку хотілося написати - ви козли, нічого ми вам віддавати не збираємось і нє звонітє нам больше. Потім просто наробити купу помилок, аби ті подумали, що ми тут всі неграмотні ідіоти, точніше, не ми, а начальство в особі голови правління. Адже фактично, за якість перекладу я не несу жодної відповідальності. А тоді подумала, що це буде якось надто жорстоко. І відмовилася.
Але сам факт!
Невже для офіційного документу можно було зажлобитися на перекладача?!