Орхан Велі (Orhan Veli Kanık) - мій чи не найлюбленіший поет. Він пише коротко і я можу його з легкістю розуміти :)) Він чіпляє, а що ще треба. Це, певне, найдовший вірш із тих, що мені траплялися. Але він розкриває одну рису, про яку ми сьогодні вели мову. Він розкриває сприйняття через слух. Можливо, перекласти в мене не вийшло так чуттєво і настроєво, проте звуки - те, до чого треба дослухатися, те, що дає розуміння, те, що може достукатися глибоко, часом треба просто закрити очі. Мені важко це зрозуміти. Я візуал ) І, власне, той Стамбул, про який ми також трохи розмовляли

Дослухаюся до Стамбула
                                                   Orhan Veli Kanık

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті 

Попервах легенько дме вітерець

Тихо тріпоче

Листя на деревах

Далекий, такий далекий

Безперервний дзенькіт дзвіночків продавців води

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті

 
Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті
Тут-таки пролітають птахи

Їхні зграї курличуть звисока
Сітки витягають із дальяна

Жіноча ніжка торкається води

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті

 

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті

Прохолода Критого Ринку

Галасливість Махмутпаша

Багато голубів на подвір'ях

Із доків линуть удари молотів

Милий ранковий вітерець приносить запах поту

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті

 

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті

Я досі напідпитку після вчорашніх гулянок

Прохолода всередині станції з човнами

Скидається на те, що завивання південного вітру стихли

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті

 

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті

Краля крокує брукованим тротуаром

Лайка, пісні, тюрку, кинуті наспіх вигуки

Щось впало з її рук долі,

Напевне, троянда

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті

 

Дослухаюся до Стамбула, мої очі закриті

Птаха лопоче крильми біля поли твоєї спідниці

Я не знаю, твій лоб пашіє чи ні?

Не знаю, твої губи вологі чи ні?

Срібний місяць сходить за фісташковими деревами

Я усвідомлюю це завдяки ударам жіночого серця

Дослухаюся до Стамбула

Been a long time gone
Old Constantinople's still has Turkish delight
On a moonlight night

( Для візуалів )


Ну шо, let's go?

 

( Длинный нудный рассказ )

У меня будет словесный понос. До поездки осталось всего 3 дня.

Вот мы напланировали за 2 дня. Сначала это был Кемер. Вернее, если быть более точным, то Бельдиби. В общем, договорились и нашли плюсы - недалеко мой любимый Сиде. Свыклись с этой мыслью. Я уже нарисовала маршрут - что, куда и как.
А потом мы передумали. И решили ехать в Бодрум. Я прямо расстроилась. Вернее, я помню эти замечательные фотки, которые мне некогда показывали: крепость, яхты, великолепное Эгейское море и беленькие домики. Но мне это казалось скучным. А потом я подумала, что это ведь ближе к Стамбулу, да и до умопомрачительного Эфеса вообще рукой подать. А потом оказалось, что там самый большой клуб "Галикарнас". Короче, ныне Бодрум мне нравится определённо больше. Надеюсь, опять передумывать мы не будем. ( В предвкушении )